Сторінка 1 з 1

Вистава "Стіна". Пам'яті Небесної Сотні. 22 лютого, 2015

Додано: 27 лютого 2015, 12:32
GoATO
"Стіна". Пам'яті Небесної Сотні.
[hr]

Золоті хвилі пшениці нахиляються свіжим східним вітром й залиті яскравим сонцем, впираються в блакитну смужку нескінченного неба. Вітер зі Сходу несе не тільки прозоре повітря. Він несе тривогу та очікування біди. Cтепи, нескінченні українські степи! Посеред цих степей - плач Богдана Хмельницького по вільній Україні. Це плаче не Хмельницький - це плаче сама Україна!

Це не XVII століття малює нам такі сцени - це Монреальський театр "Стожари" подарував нам прем'єру вистави "Стіна". Це вiдбулося 22 лютого 2015 - подія року в житті української громади Монреаля.
Вистава, присвячена річниці Майдану Гідності, неймовірно емоційно заряджений, кулею вразив нас в саме серце, як і тоді, під час трагічних подій 20 лютого минулого року. Відчувалася і грунтовна підготовка до вистави: близько 30 артистів, любителів та професіоналів, величезний, злагоджений колектив, проведена титанічна робота з однією метою - вшанувати пам'ять загiблих за свободу та ще раз пережити й осмислити цю трагедію. Яскраві декорації, відреставровані костюми, що дісталися від попереднього українського театру, який працював у Монреалі у 60-і роки, чудова сцена УНО та якісні освітлення, звук - все це складові величезного успіху спектаклю.

Не можна не відзначити й відмінну режисерську роботу Ольги Онищенко, яка є одночасно автором п'єси. Історичні аналогії, плавно переносять нас із середньовічних часів прямо на Майдан- змінюються декорації , але суть залишається тією ж - Україна i сьогодні продовжує свою боротьбу за право бути самими собою. Створені образи і характери передають розгубленість людей перед несподівано вставшим вибором - чи зайняти громадянську позицію або перечекати в стороні, а може і стати мимовільним зрадником себе та свого народу? Кохання, героїзм, зрада - як у всі часи, сусідять поруч. Виразно підібрана і назва вистави - "Стіна" яка символізує перешкоду, нерозуміння, подолання самого себе. На Майдані ця стіна була пробита, подоланий страх та зроблений вибір. Вибір на користь гідності та Свободи!

Фінальна сцена. Загиблі з Небесної Сотні спускаються до нас з небес в білому одязі ангелів. Десятки запалених свічок і всі актори театру виходять на сцену. Під виконання пісні "Свіча" встає весь зал і ... плаче. Плачуть чоловіки і жінки. Плаче Україна.

Sergii Madoff.
Волонтерська Сотня Монреалю.

Re: Вистава "Стіна". Пам'яті Небесної Сотні. 22 лютого, 2015

Додано: 27 лютого 2015, 19:55
odarka
Зусиль було багато.Але...
хлопчик-головний герой грати не вміє.П"єса,мягко кажучі невдосконала.Я розумію,що автор непрофесіонал,але чи треба було писати якщо не вмієш?
А негативні ємоції -ми іх маємо зараз багато,новини кожен день нерадісні.
Сподіваюсь що наступного разу театр нас насправді порадує,а не засмутить.
Вшанування загиблих -відбулося.Але це вшанування зараз кожен день в наших сердцях.Кожному болить.А театр засунув руку у рану що кровоточить та добре повозив,пустивши ще більше кров.Хіба це зараз треба?
Дякую акторам за зусілля і витрачений час.Але,перепрошую -не сподобалось!Попередні вистави були кращі

Re: Вистава "Стіна". Пам'яті Небесної Сотні. 22 лютого, 2015

Додано: 17 березня 2015, 04:51
George97313
Одарці як завжди все не подобається :) Ааа хто тот герой головний? Я думав там нема головного героя, ні?

Re: Вистава "Стіна". Пам'яті Небесної Сотні. 22 лютого, 2015

Додано: 19 березня 2015, 07:48
odarka
George,із задоволенням вислухаю ваші враження від вистави :)

Re: Вистава "Стіна". Пам'яті Небесної Сотні. 22 лютого, 2015

Додано: 20 березня 2015, 06:56
George97313
Мені все сподобалося, я бачив як новачки грали гірше в подібних виставах. Такі речі потрібно памятать і прокручувать на сцені, хоть вони і болять.

Re: Вистава "Стіна". Пам'яті Небесної Сотні. 22 лютого, 2015

Додано: 20 березня 2015, 08:47
odarka
George97313 писав: я бачив як новачки грали гірше в подібних виставах.
А я бачила як вони ж грали краще.Бо вони вже не новачки.Три попередні вистави були досить достойні.Першу виставу,навіть,повторювали на замовлення,так людям сподобалось.
А ця була не вистава - це була "зіркова хвороба режисера"
До речі,це не тільки моя думка.Але в у цьому вся суть - у багатьох там хтось із знайомих-приятилів-родичів грав.Глядачі за спиною кажуть одне,а в обличчя "усі-пусі".Була свідком,як після вистави дві подружки вітали когось із знайомих,гравших на сцени.І тільки вони відійшли одна іншій каже-тиж щойно мені казала що шкода витраченого часу.А у відповідь - ну це ж вони мене запросили.Я ж не хочу із зними стосунки псувать :smile:
George97313 писав:Такі речі потрібно памятать і прокручувать на сцені, хоть вони і болять.
Ви вже встигли забути?Вам було треба нагадати?