|
Ось і у нас появився перший досвід з медичного обслуговування в Канаді. Ми не сподівалися так скоро і глибоко пізнати всі сторони медичного лікавання, проте довелося.Попередньо ми відвідували сімейного лікаря та спеціалістів різного профілю, здавали аналізи, проте це все було попередньосплановано.
А от у нас і стався і емердженсі випадок.Температура (38.5 плюс мінус) накрила мене через вихідні, тому опираючись на український досвід, я і не збиралася нікого турбувати в неділю, та й ще післяобіду ( звичайно ж всі відпочивають і насолоджуються сонячним недільним днем; у мене ж не було нічого смертельного, щоб все лишити і бігти лікувати мою температуру).
Проте мій чоловік і з доброю сусідкою перервали мій процес недільного лежання під ковдрою і впрівання. Думка про те, що мені потрібно в лікарню в них зародилась в 1.30 пополудні. В 1.40 я вже сиділа одягнена в машині і мене везли до найближчої walk-in клініки, яка закривалась в 2.00 (за цих 10 хв вони встигли пердзвонити і домовитись про зустріч в поліклініці, ПРИВЕСТИ мене до транспортабельного вигляду і їхати, що за наполегливість))) Приїхали ми в 1.55 - відкрито, ніхто нікуди не поспішає - клієнт приїхав))) Пропускним у всіх лікарняних закладах слугує ваша картка ОНІР. Просканували карточку - і історія пацієнта як на долоні. Зареєстрували мене і попросили присісти почекати лікаря. Лікар прийняв нас дуже швидко і провів опитування і огляд (в таких клініках працюють терапевти, які при не складному захворюванню можуть виписати вам медичні припарати, направити в лікарню на здачу аналізів, до спеціалістів; складних процедур тут не виконують)))
Мені встановили діагноз і дали направлення в лікарню для здачі аналізів на підтвердження симптому. І знову ми в дорозі...проїжджаємо попри чудове озеро Онтаріо, де відпочивають люди( може далі не їдем, виникало бажання зостатись, хай природа мати лікує). В прийомній лікарні (відділі емердженсі) знову пройшли реєстрацію з допомогою магічної картки ОНІР, розказали що турбує.Нас попросили присісти і почекати, коли нас закличуть до спеціалістів. Сиділи ми не довго, не зважаючи на той потік паціентів, які прибували: всіх привозили, але одних родичі, других швидка і всі в одну чергу і кривих і сліпих, і тих що за голову, чи за спину, чи за ніс тримались ( ентертеймент цікавий))). Всі чемно сидять, окрім тих, хто не може сісти, чемно чекаючи своєї черги і дивлячись телевізор, ніхто не кричить і не йде без черги, бо йому більше треба. Коли справді надзвичайно погано, того зразу при реєстрації направлюють до лікаря ( тут же люди, а не звірі працюють). Не зважаючи на те, що лікарня працювала в режимі вихідного дня, всіх швидко і компетентно обслуговували.
Дуже скоро нас покликали і провели безпосередньо в епіцентр подій, де саме відбувалася і здача аналізів і надання першої допомоги.
Нас опитали і першим ділом попросили здати аналіз сечі, оскільки наша болячка стосувалась інфекції нирок. Через 20-30хв покликали і за результатами уже готових аналізів призначили покапати антибіотик і цю велику байду NaCl, таку, як і нас, всім підряд дають, щоб негайно зупинити цей процес поширення інфекції в нирках, оскільки я в "делікатному положенні". Побачивши мій сумнів відносно антибіотиків, мені було надано витяг в якому була повна характеристика даного апарату і його безпечності.В процесі встановлення капельниці у нас взяли ще і декілька пробірок крові, для перевірки.
Це була моя перша капельниця в житті - і нічого страшного))) Виділили окрему кімнату з ліжком для зручності.Сервіс!
Як я очікувала, коли вона скінчиться!!!
Не тут то було, прийшло два лікарі, знову опитали і так хитро мені говорять, що для моєї ж безпеки, вони б порадили мені зостатися в лікарні на день-два, вони хочуть поспостерігати за моїм станом. Плачу - хочу додому. З другої сторони - питання МОЄЇ безпеки.
Кательниця ще капає, сльзи з очей капають, а лікарі готують мою справу, щоб пердати у інший відділ.
Чоловік щогодини бігає міняє місце паркування машини, бо хочеш безсплатно, то не довше години, а на лікарняній парковці - плати.
От так і побіг, а прибіг - мене перевели аж на 3-ій повер з першого. І поводяться з тобою, так ніби ти один і віп паціент ( будете йти до ліфта і від ліфта, чи качалку дати). Чоловікові ж повідомили, куди мене перевели.
Привели в звичайну палату - наша українська vip ховається; чистота, компютери, монітори біля кожного, туалат в палаті.
Так я і пробула тут до вівторка....
Лікарів, які ходять понадувані, як павичі, з відтопиреною кишеною, ви тут не побачите. На вас лікар дивитися особисто не приходить. Він має результи аналізів, результати вимірювання тиску і температури, які роблять щодві години, ну і решти, відносно того, кого що болить. Ви побачите лікаря, якщо наполягатимете на зустрічі або будуть зміни у вашому стані, то він сам прийде. А лишній раз вас турбувати без потреби не буде.
Зато обслуговуючого персоналу, хоч бери та й виганяй. Медсестри і по 2 на одну людину, прибиральніці заглядають, перевіряють туалет, ліжко і халат на вас хочуть помінять, щоб вам комфортно було, істи, пити приносять, миють хворих, ставлять судно. Не встиг ти скривитись, як тебе вже питають і перипитуть, як допомогти. В Україні ви самі знаєте.....
Кожне лікко трансормер, має кнопочки для зміни положення, для включення персонального світла, виклику медсестри.
Вас обслуговує команда професійних таксистів з качалками, коли треба вам здати якісь аналізи, чи узд, чи мрт, вас поргузать, відвезуть привезуть ще й по дорозі добре слово скажуть.
Я чула, що багато жаліються на канадську БЕЗПЛАТНУ медицину, погано вам тут - поїдьте до мене на Батьківщину!!!
Я залишилась задоволена тим сервісом і лікуванням, яке отримала. Потрапляти до лікарні хочеться якнайрідше, але знати куди ти йдеш треба.
|
Вхід
Реєстрація
Допомога
Пошук
